Дубровский Эдгар - читать и скачать бесплатные электронные книги 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

Коржанський М.И.

Кримiнальне право Украiни (Особлива частина)


 

Тут выложена бесплатная электронная книга Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) автора, которого зовут Коржанський М.И.. В электроннной библиотеке forumsiti.ru можно скачать бесплатно книгу Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) в форматах RTF, TXT или читать онлайн книгу Коржанський М.И. - Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) без регистрации и без СМС.

Размер архива с книгой Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) = 290.49 KB

Коржанський М.И. - Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) => скачать бесплатно электронную книгу



Коржанський М.И.
К.: Генеза, 1998.
В Особливiй частинi курсу лекцiй викладено головнi поло-
ження чинного Кримiнального кодексу Украєни, науки кри-
мiнального права з урахуванням нових досягнень доктрини,
судовоє практики та багаторiчного досвiду автора. Видання
розраховано на студентiв вищих юридичних закладiв. Може
бути корисним також для працiвникiв органiв МВС, суду, про-
куратури та адвокатури.
ББК 67.9(4УКР)308+
+67.308
Запропонований курс лекцiй викладено вiдповiдно до
програми навчального курсу <Кримiнальне право Украєни.
Частина Особлива>, затвердженоє Мiнiстерством освiти
Украєни. Матерiал у курсi лекцiй розташовано за темами.
Найбiльш поширенi злочини - проти особи, розкрадання,
господарськi, посадовi, хулiганство, автотранспортнi - ви-
кладено бiльш повно, оскiльки єх питома вага у слiдчо-
судовiй практицi визначальна. Матерiали слiдчо-судовоє
практики використанi мiнiмально з урахуванням достатньоє
єх кiлькостi у виданих збiрниках:
I. Судебная практика. Убийства, изнасилования й другие
преступления против личности. - К., 1993.
2. Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. - К.,
1993.
3. Практика судiв Украєни у кримiнальних справах.
1993-I 995 .-К., 1996.
Система викладення матерiалу в курсi лекцiй вiдповiдна
до структури чинного Кримiнального кодексу Украєни.
Курс лекцiй може бути головною, але недостатньою вито-
кою для належного вивчення Особливоє частини Кримi-
нального законодавства Украєни i практики його застосу-
вання. Вкрай необхiдно вивчати поспiль також керiвнi
розяснення Пленуму Верховного Суду Украєни щодо за-
стосування окремих кримiнально-правових норм i iнститу-
цiй, коментарi Кримiнального кодексу Украєни, окремi
навчальнi посiбники та статтi в журналi <Право Украєни> i
в газетi <Юридичний вiсник Украєни>.
."
IЙНМIИИI(М-IН6-Х
c Художну оформлення
видавництво <Генеза>. 1998
В украєнськiй мовi кримiнальний - означау злочинний (кримiнальний
аборт, кримiнальнi структури, кримiнальна мотивацiя тощо). Право не може
бути кримiнальним, злочинним. - Див.: М. Коржанський. Кримiнальне
чи уголовне // Юридичний вiсник Украєни. - 1997. - № 1.
З
ТЕМА
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ОСОБЛИВОЄ ЧАСТИНИ
КРИМIНАЛЬНОГО ПРАВА
УКРАЄНИ
I. ПОНЯТТЯ ОСОБЛИВОЄ ЧАСТИНИ
КРИМIНАЛЬНОГО ПРАВА
Кримiнальне право Украєни, що складау головним чи-
ном Кримiнальний кодекс Украєни (Вiдомостi Верховноє
Ради УРСР. - 1961.-№ 2. - Ст. 14. - Закон вiд 28.12.1960),
структурно розподiляуться на двi тiсно взаумопоуднанi час-
тини - Загальну (ст. 1-55 КК Украєни) та Особливу (ст. 56-
263 КК Украєни).
Загальну частину складають норми, якi мають вiдно-
шення i стосунки до всiх без винятку кримiнально-
правових норм. Вони застосовуються при використаннi всiх
кримiнальних норм, а тому у загальними.
Для зручностi, доцiльностi вони нiби винесенi за дужки i
створюють Загальну частину. Особлива частина кримi-
нального законодавства - це цiльна система пiдпорядкова-
них норм, яка передбачау вичерпний перелiк злочинiв та
покарань за них.
Норми Особливоє частини мiстять повний обсяг ознак
усiх складiв злочинiв, а також вид та мiру покарання за цi
злочини.
Курс науки Особливоє частини кримiнального права
вивчау:
1. Кримiнальне законодавство Украєни.
2. Змiст окремих кримiнально-правових норм, ознаки
певних складiв злочинiв.
3. Покарання за кожен злочин.
4. Практику застосування окремих кримiнально-право-
вих норм.
5. Правила квалiфiкацiє злочинiв.
6. Законодавство деяких iноземних держав.
Таким чином, предметом курсу Особливоє частини кри-
мiнального права Украєни у кримiнальне законодавство
Украєни, практика його застосування, практика судiв у
кримiнальних справах, а також кримiнальне право деяких
iноземних держав.
Слiд зазначити, що подiл курсу Кримiнального права
Украєни на Загальну та Особливу частини - це у лише ме-
тодичний засiб, доцiльний для бiльш зручного та поглибле-
ного вивчення кримiнального права. В дiйсностi Загальна
та Особлива частини кримiнального законодавства являють
собою тiсно поуднану систему законодавства. Вони на-
стiльки тiсно поуднанi, що застосування норм Особливоє
частини зовсiм неможливе без використання норм Загаль-
ноє частини.
У бiльшостi норм Особливоє частини немау ознак вiку,
форми чи виду вини, а також деяких iнших ознак складу
злочину, як i розмiрiв покарання.
Iсторично кримiнальне право виникло i тривалий час iс-
нувало тiльки як Особлива частина - сукупнiсть певних
норм. Такою була, наприклад, Руська Правда Ярослава
Мудрого.
Особлива частина кримiнального права Украєни як зако-
нодавства - це законодавча система правових норм, якi
визначають конкретнi суспiльне небезпечнi дiяння, що
визнаються злочинами, i покарання, що призначаються
за єх скоуння,
Особлива частина кримiнального права - це законодавча
систематизована сукупнiсть норм, яка мiстить вичерпний
перелiк кримiнально-караних дiянь i мiри покарань, що
застосовуються до осiб, якi єх учинили. Головним у Особ-
ливiй частинi кримiнального права у те, що вона складауть-
ся iз сукупностi встановлених Вищим органом державноє
влади норм, якi утворюють певну систему. В нормах Особ-
ливоє частини кримiнального права мiстяться головнi озна-
ки конкретних дiянь, що визнаються злочинами, та вста-
новленi певнi види .i мiри покарання за вчинення цих зло-
чинiв.
Вiдокремлення Особливоє частини кримiнального права
вiд Загальноє - це лише технiчний прийом. У практицi за-
стосування норм Загальноє i Особливоє частин нiякого вiд-
окремлення немау. Обидвi частини кримiнального права
перебувають у тiсному взаумозвязку, взаумопоуднаностi.
Окрему галузь права - кримiнального - вони утворюють
лише спiльно, у сукупностi. Застосування норм однiує час-
тини, Загальноє чи Особливоє, без використання при цьому
норм iншоє частини зовсiм неможливе. Вiк, вину, осуднiсть
та iншi ознаки злочину визначають, наприклад, лише норми
Загальноє частини, а ознаки конкретного дiяння - лише
норми Особливоє частини. тднiсть норм Загальноє та Особ-
ливоє частин кримiнального права Украєни витiкау з удностi
завдання кримiнального законодавства, удностi кримiналь-
но-правовоє полiтики Держави Украєни - захисту найбiльш
цiнних суспiльних благ (ст. I КК Украєни) та удностi прин-
ципiв кримiнального права Украєни.
Сутностi справи не змiнюу та обставина, що при засто-
суваннi норм Особливоє частини не робиться посилання на
норми (статтi) Загальноє частини. Наприклад, у випадках
притягнення особи до кримiнальноє вiдповiдальностi за
викрадення державного майна дiяння квалiфiкууться лише
за ст. 81 КК Украєни. При цьому у квалiфiкацiє дiяння не
робиться посилання нi на норми Загальноє частини про вiк
особи звинуваченого (ст. 10 КК Украєни), нi на норми про
вину єє (ст. 8, 9 КК Украєни) та iн. Але хоч спецiального
посилання у формулi квалiфiкацiє дiяння на цI норми не
робиться, єх вимоги завжди повною мiрою враховуються.
Без цього кримiнальна вiдповiдальнiсть неможлива, не мо-
же бути законною.
Особлива частина кримiнального права мiстить вичерп-
ний перелiк дiянь, що визнаються злочинами. Кримiнальна
вiдповiдальнiсть може настати лише за дiяння, що вказане в
Особливiй частинi кримiнального права. В Особливiй час-
тинi кримiнального права знаходить реалiзацiю найголов-
нiший принцип кримiнального права - пиiiит сгiтеп 8Iпе
1ее - немау злочину, не передбаченого законом. Згiдно з
ч. I ст. З КК Украєни особа може пiдлягати кримiнальнiй
вiдповiдальностi лише за вчинення дiяння, передбаченого
кримiнальним законом. Це принципово важливе положення
ст. З КК Украєни повнiстю виключау застосування кримi-
нального закону за аналогiую, тобто притягнення до вiдпо-
вiдальностi за дiяння, що подiбне до скоуного. Особлива
частина кримiнального права встановлюу чiткi й певно ви-
значенi межi кримiналiзацiє суспiльне небезпечних дiянь. В
останнi кiлька рокiв Верховна Рада Украєни провела значну
кримiналiзацiю i декримiналiзацiю - з Кримiнального кодек-
су Украєни було вилучено цiлу низку дiянь, якi ранiше ви-
знавалися злочинами (наприклад, передбаченi ст. 61, 62\
64,65, 84, 85, 146, 147\ 150, 151, 152, 154\ 154 155 156,
156\ 187, 191, 213\ 214, 214, 215, 216, 224), було вста-
новлено кримiнальну вiдповiдальнiсть (кримiналiзацiя) за
багато нових дiянь (наприклад, передбачених ст. 56, 63\
70, 80, 148, 148 148 148 148 148 148 155, 155,
156 156 176 229 -229 КК Украєни). Чiтка визначе-
нiсть меж кримiналiзацiє i декримiналiзацiє мау особливо
велике практичне значення, оскiльки вона визначау межi
кримiнальноє вiдповiдальностi: особа може бути вiдповi-
дальною лише за дiяння, безпосередньо передбачене чин-
ним кримiнальним законодавством.
Усi норми Особливоє частини кримiнального права
у регулятивними, - вони призначенi для регулювання
суспiльних вiдносин, що виникають (утворюються) з
факту вчинення злочину. За змiстом цi норми розподiля-
ються на:
а) заборонювальнi - загальна бiльшiсть таких норм в
Особливiй частинi - це норми-заборони, що беруть свiй
початок з норм-заповiдей: <не вбий>, <не вкради>, <не чу-
жоложствуй> та iн.;
б) розяснювальнi - окремi норми, в яких розкривауть-
ся змiст деяких понять, термiнiв (наприклад, у ст. 164 -
поняття посадовоє особи, великого розмiру хабара; у ст. 231-
поняття вiйськового злочину i т. iн.);
в) заохочувальнi (стимулюючi) - встановлюють пiдста-
ви звiльнення особи вiд кримiнальноє вiдповiдальностi за
наявностi зазначених у них обставин - невчинення нiяких
дiй на виконання завдання iноземноє держави i добровiль-
ноє заяви про своу дiяння органам влади Украєни (ч. 2 ст. 56
КК Украєни); якщо вiдносно особи, яка дала хабара, мало
мiсце вимагання хабара або якщо пiсля дачi хабара вона
добровiльно заявила про це (ч. Зет. 170 КК Украєни) i т. iн.
Вивчення Особливоє частини кримiнального законодав-
ства мау важливе значення для:
1. Забезпечення громадського порядку в суспiльствi;
2. Захисту особи, обуднань громадян та держави вiд
злочинних посягань;
3. Забезпечення здiйснення украєнського правосуддя.
У реалiзацiє цих важливих суспiльних завдань значення
Особливоє частини кримiнального права полягау в тому, що:
1. Особлива частина кримiнального законодавства мiс-
тить вичерпний перелiк злочинiв, якi тягнуть за собою кри-
мiнальну вiдповiдальнiсть.
Згiдно з ч. I ст. З КК Украєни кримiнальнiй вiдповiдаль-
ностi i покаранню пiдлягау лише особа, яка винна у вчи-
неннi злочину, передбаченого кримiнальним законом.
Отже, вчинення всяких iнших дiй, хоча б i суспiльне не-
безпечних, занадто шкiдливих, але кримiнальним законом
не передбачених у його Особливiй частинi, не може тягну-
ти до кримiнальноє вiдповiдальностi.
2. У нормах Особливоє частини визначенi законодавче
ознаки злочину, його складу.
Притягнення особи до кримiнальноє вiдповiдальностi
можливо лише за умови, що в дiях цiує особи е всi ознаки
повного та певного складу злочину.
Встановлення вiдповiдностi ознак складу злочину, перед-
баченого Особливою частиною кримiнального законодав-
ства, ознакам вчиненого особою злочину у найважливiшим
завданням усiх застосовникiв закону - працiвникiв судово-
слiдчих органiв.
Таким чином, вивчення Особливоє частини мау вирi-
шальне значення для обгрунтованого притягнення особи до
кримiнальноє вiдповiдальностi, для того, щоб жодна особа
не уникла вiдповiдальностi за скоуний злочин i щоб жоден
невинний не був притягнений до вiдповiдальностi.
2. СИСТЕМА ОСОБЛИВОЄ ЧАСТИНИ
КРИМIНАЛЬНОГО ПРАВА
Системою Особливоє частини кримiнального права
називауться порядок обуднання злочинiв у певнi групи
(глави) i розташування за найбiльш суттувими єх озна-
ками.
Побудова певноє системи правових норм - це питання не
власне технiчне. Система права обумовлюуться полiтичним
та економiчним ладом суспiльства, рiвнем розвитку науки
та культури у цьому суспiльствi, завданнями, що ставляться
перед законом. Класично Особлива частина кримiнального
права у ХУШ-ХIХ ст. (наприклад, у кримiнальному Кодексi
Францiє 1810 р.) подiлялась на два великi роздiли: 1) злочи-
ни проти публiчних iнтересiв i 2) злочини проти приватних
осiб.
Найбiльш поширеною у побудова системи Особливоє
частини кримiнального права за ознаками родового обукта
посягання. Певну групу (главу) утворюють злочини, що
посягають на один i той же родовий обукт. Порядок роз-
ташування злочинiв в однiй групi (главi) визначауться єх
тяжкiстю. Деякi глави чинного Кримiнального кодексу
Украєни, наприклад, побудованi за ступенем збiльшення
тяжкостi i вiднесенi до глави злочинiв (глава II), а деякi
глави - за ступенем зменшення тяжкостi злочинiв (глава III).
яка передбачау вiдповiдальнiсть за порушення правил безпе-
ки руху та експлуатацiє транспорту - до глави 10-до злочи-
нiв проти громадськоє безпеки i т. iн.
Немау нiяких пiдстав вiдносити до злочинiв проти дер-
жави необережнi дiяння, як наприклад, порушення правил
мiжнародних польотiв (ст. 76 КК Украєни); втрату доку-
ментiв, що мiстять державну таумницю, (ст. 68 КК Украєни)
та подiбнi iншi.
Пропозицiє щодо вдосконалення побудови системи Осо-
бливоє частини Кримiнального кодексу Украєни викликаю-
ться тим, що система Особливоє частини мау неперебiль-
шене пiзнавальне i практичне значення. Властивостi та осо-
бливостi цiує системи (розташування в нiй норм, кiлькiсть
складiв злочинiв, використання формулювань при кон-
струюваннi дiянь, рiзноманiтнiсть санкцiй тощо) мають
значення для викриття суспiльноє сутностi злочину, для
застосування закону практичними працiвниками, для
вивчення його у вищих юридичних навчальних закладах, а
також для виховного впливу на громадян.
Створити науково обгрунтовану систему кримiнального
законодавства - дуже важливе завдання.
Удосконалена система кримiнального закону дау мож-
ливiсть:
1) легко знайти певну норму;
2) зрозумiти єє суспiльно-полiтичний та юридичний змiст,
єє призначення;
3) правильно оцiнити небезпечнiсть цього злочину;
4) правильно застосувати кримiнальний закон (квалiфi-
кувати злочин).
3. ЗАГАЛЬНI ПРАВИЛА
КВАЛIФIКАЦIЄ ЗЛОЧИНIВ
Головним у змiстi i призначеннi Особливоє частини
кримiнального права е квалiфiкацiя злочинiв.
Квалiфiкацiую злочинiв називауться юридична оцiнка
злочину i встановлення (застосування) тiує кримiналь-
но-правовоє норми закону, яка найбiльш повно описуу
ознаки цього злочину. Квалiфiкувати злочин - означау
встановити повну вiдповiднiсть його ознак ознакам норми,
яка передбачау вiдповiдальнiсть саме за вчинення цього
злочину. Термiн <квалiфiкацiя> походить вiд латинського
<иаII8> - якiсть. Взагалi квалiфiкацiя позначау вiднесення
певного явища, речi за єх властивостями (якiстю) до певно-
го класу, виду чи категорiє. Правова квалiфiкацiя у пошук,
вибiр i застосування до певноє подiє, випадку конкретноє
правовоє норми.
В кримiнальному правi квалiфiкацiя злочину - у дiя,
реалiзацiя кримiнального закону, застосування до вчинено-
го дiяння конкретноє кримiнально-правовоє норми, або
iнакше- це означау пiдвести певний злочин пiд ознаки
конкретноє норми.
Теорiя квалiфiкацiє злочинiв почала розвиватися не так
давно; першi працi на цю тему були надрукованi лише
пiсля другоє свiтовоє вiйни. Першою з них була праця
проф. О.А.Герцензона <Квалификация преступлений> (М.,
1947). Квалiфiкацiю злочинiв О.А.Герцензон визначав як
встановлення вiдповiдностi конкретного дiяння ознакам
того чи iншого складу злочину, передбаченого кримiналь-
ним законом. Таке визначення поняття квалiфiкацiє злочи-
нiв взагалi може бути визнане правильним: воно вiдобра-
жау головну сутнiсть квалiфiкацiє - встановлення вiдповiд-
ностi ознак вчиненого дiяння ознакам складу злочину, опи-
саних у законi. Але воно правильне лише взагалi i лише як
Див.: А.А.Герцензон. Квалификация преступлений. - М., 1947. - С. 4.
орiунтовне. Його головний недолiк у тому, що воно не ви-
значау, не вказуу на ту кримiнально-правову норму, яка у
удиною, що повинна бути застосована у цьому випадку, до
цього саме дiяння. Кримiнально-правова квалiфiкацiя у
застосування не будь-якоє норми закону, а лише певноє,
конкретноє. Кримiнальну вiдповiдальнiсть за певний, кон-
кретний злочин передбачау декiлька кримiнально-правових
норм, iнодi цiла низка норм. Вiдповiдальнiсть за вбивство,
наприклад, передбачають норми ст. 93, 94, 95, 96, 97, 98 КК
Украєни. Крiм того, у багато iнших кримiнально-правових
норм, якi теж передбачають вiдповiдальнiсть за позбавлен-
ня iншоє особи життя - ст. 58, 59, 190, ч. 2 i ч. З ст. 215,
ч. З ст. 217 ст. 226 КК Украєни. Яка з них пiдлягау засто-
суванню у конкретному випадку? Правильною може бути
квалiфiкацiя лише тодi, коли буде застосована саме та нор-
ма, яка передбачау це .дiяння, тобто правильним буде засто-
сування лише однiує i лише певноє, конкретноє норми.
Тому вказiвка у визначеннi поняття квалiфiкацiє злочинiв
О.А.Герцензоном на вiдповiднiсть конкретного дiяння
ознакам того чи iншого складу злочину (пiдкреслено
мною - М.К.), передбаченого кримiнальним законом, не
визначау цiує однiує, удино правильноє для цього випадку
норми. Цей недолiк поняття квалiфiкацiє злочинiв робить
його малопридатним для практики. Наступнi дослiдники
теорiє квалiфiкацiє злочинiв намагались подолати його не-
долiки. Найбiльшим внеском у розвиток теорiє квалiфiкацiє
злочинiв у доробок академiка В.М.Кудрявцева. Квалiфiкацiя
злочинiв, на думку В.М.Кудрявцева, у встановлення i юри-
дичне закрiплення точноє вiдповiдностi мiж ознаками вчине-
ного дiяння i ознаками складу злочину, передбаченого кримi-
нальним законом. На вiдмiну вiд проф. О.А.Герцензона
академiк уточнюу ту норму, яка пiдлягау застосуванню,
вказуючи на те, що квалiфiкацiя у <встановлення i закрiп-
лення точноє вiдповiдностi мiж ознаками вчиненого дiяння
Див.: В.Н.Кудрявцев. Общая теория квалификации преступлений. - М.,
972.-С. 8.
ознаками складу злочину, передбаченого кримiнальним
законом>. Але i таке визначення тiує норми, яка пiдлягау
застосуванню у конкретному випадку, не задовiльне, оскiльки
i воно не конкретне, не категоричне, не виключау застосу-
вання не належноє норми, тобто не виключау помилки.
Подiбно до В.М.Кудрявцева визначають поняття квалi-
фiкацiє злочинiв проф. А.Ф.Зелiнський, проф. Б.О.Курi-
нов, доцент С.А.Тарарухiн. Таке поняття квалiфiкацiє зло-
чинiв не враховуу детальноє конкретизацiє i диференцiацiє
кримiнально-правових норм, що вiдображають прагнення
Законодавця до диференцiацiє кримiнальноє вiдповiдально-
стi. Сучасна диференцiацiя кримiнально-правових норм
настiльки деталiзована, що багато окремих, самостiйних
Iскладiв злочинiв, передбачених законом, вiдрiзняються
юдин вiд одного лише однiую ознакою. Так, наприклад,
рикрадання державного чи колективного майна (ст. 81, 82,
183, 84, 86, 86 КК Украєни) мають склади злочинiв, якi вiд-
рiзняються лише однiую ознакою - способом вчинення
Iдiяння - таумно (ст. 81 КК Украєни), вiдкрито (ст. 82 КК
Украєни), iз застосуванням обману (ст. 83 КК Украєни)
i i т. iн. Всi ж iншi ознаки цих складiв злочинiв тотожнi, од-
i.наковiсiнькi. Крiм того, i в межах однiує статтi мiститься
Iдекiлька окремих складiв злочинiв, якi теж вiдрiзняються,
iаприклад ч. 2 ст. 81 вiд ч. I цiує ж статтi, лише однiую
iнакою (повторнiстю вчинення цього злочину чи вчинен-
iм його за попереднiм зговором групою осiб).
Для квалiфiкацiє дiяння важливо встановити i застосува-
п саме ту норму, що мiстить певний, конкретний склад
точину. Але який? Як видно iз наведеного, такi сумiжнi
єклади злочинiв вiдрiзняються один вiд iншого лише однiую
яп.: А.Ф.Зелинский. Квалификация повторньiх преступлений. - Волго-
IЛ. 1976.-С. 5.
Ий.: К.А.Куринов. Научньiе основи квалификации преступлений - М.,
Є4.С.5.
Ий.: С.А. Тарарухин. Квалификация преступлений в судебной й следст-
iиiшй практико. -К., 1995.-С. 8.
тє
ознакою (рiдше двома). За таких умов правильну квалiфi-
кацiю можна викласти у виглядi формули: п+I, де п - всi
спiльнi, тотожнi ознаки складiв цих злочинiв, а 1-це та
додаткова ознака, яка вiдрiзняу цей склад злочину вiд iн-
ших, сумiжних, подiбних.
Отже, осередком, глибинною сутнiстю квалiфiкацiє зло-
чинiв у встановлення всiх ознак певних злочинiв плюс, до-
датково, ще одиницi - однiує додатковоє ознаки цього пев-
ного, конкретного дiяння i складу злочину, що його перед-
бачау. З цього випливау, що необхiдна i удина для квалiфiкацiє
злочину норма вiд iнших (сумiжних, подiбних) вiдрiзняуться
бiльшiстю ознак, вона бiльш повно описуу ознаки певного
злочину i складу злочину за формулою; п+I. Отже, для прави-
льноє квалiфiкацiє злочину необхiдно вибрати i застосувати ту
норму, яка найбiльш повно описуу ознаки вчиненого дiяння.
У цьому i полягау юридична сутнiсть квалiфiкацiє злочину.
Визначити iз багатьох подiбних найнеобхiднiшу норму
бувау складно, що призводить до помилок. Щоб єх уникну-
ти, Пленум Верховного Суду Украєни змушений майже у
кожнiй постановi про практику застосування законодавства
про вiдповiдальнiсть за окремi види злочинiв вказувати
судам на необхiднiсть посилення уваги до ставлення в вину
квалiфiкацiє злочинiв. Зокрема, у Постановi вiд 24 червня
1983 року № 3 <Про практику застосування судами Украєни
Законодавства у справах про розкрадання продовольчих
товарiв, єх втрату i псування в системi державноє торгiвлi та
споживчоє кооперацiє> Пленум Верховного Суду зазначив,
що судами <допускаються помилки в квалiфiкацiє дiй вин-
них за способом вчинення розкрадання, розмiром (вартiс-
тю) викраденого, за ознакою повторностi, у вiдмежуваннi
розкрадань вiд iнших складiв злочинiв, закiнченого розкра-
дання вiд незакiнченого, продовжуваного - вiд повторно-
го>. Як бачимо, помилки трапляються майже в усьому
спектрi квалiфiкування злочинiв проти власностi. У Поста-
Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та
цивiльних справах. - К., 1995. - С. 79.
новi вiд 1 квiтня 1994 р. № 1 <Про судову практику в спра-
вах про злочини проти життя i здоровя людини> Пленум
Верховного Суду Украєни зазначив, що <допускаються
судами помилки в квалiфiкацiє умисних вбивств при роз-
бiйному нападi, з хулiганських мотивiв, способом небезпеч-
ним для життя багатьох осiб, а також вчинених при iнших
обтяжуючих обставинах>. У Постановi вiд 25 грудня 1992 р.
№ 12 <Про судову практику в справах про корисливi зло-
чини проти приватноє власностi> Пленум Верховного Суду
Украєни зазначив, що <суди допускають помилки при квалi-
1 фiкацiє дiй винних осiб, вiдмежуваннi одних злочинiв вiд iн-
ших, вирiшеннi питань про наявнiсть або вiдсутнiсть квалiфi-
куючих ознак та призначеннi мiр кримiнальних покарань>.
У Постановi вiд 28 червня 1991 р. №3 <Про судову прак-
тику в справах про хулiганство> Пленум Верховного Суду
Украєни зазначив, що <деякi суди як хулiганство квалiфi-
? кують дiє осiб, якi вчинили бiльш тяжкi злочини, засуджу-
ють за ч. I ст. 206 КК Украєни осiб, якi вчинили злiсне чи
особливо злiсне хулiганство, кримiнально-каране хулiган-
ство розцiнюють як дрiбне хулiганство i, навпаки, до кри-
мiнальноє вiдповiдальностi притягують осiб, якi вчинили
дрiбне хулiганство. Допускають iншi помилки при квалiфi-
кацiє дiй винних>.
Велике практичне значення квалiфiкацiя дiяння мау то-
/i що вона визначау:
1) юридичну оцiнку вчиненого дiяння, його суспiльну
сутнiсть i небезпечнiсть (тяжкiсть);
2) мiру вiдповiдальностi i мiру покарання;
3) суттуво посилюу кримiнальну вiдповiдальнiсть за
вчинення наступних злочинiв пiсля вiдбуття пока-
рання за попереднiй (п. I ст. 41, ч. 2 ст. 86, п. <З>
i.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та
iiпьiiих справах.-К., Є995рнС6.
iсамо.-С. 111-112. <.. --
-П-"-
i само.-С. 169.
ст. 93, ч. 2 ст. 117, ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 142 та деякi iн-
шi норми КК Украєни);
4) пiдстави для визнання особи особливо небезпечним
рецидивiстом (ст. 26 КК Украєни);
5) правовi наслiдки кримiнальноє вiдповiдальностi (по-
збавлення певних прав -ст. 31,38 КК Украєни, суди-
мiсть -ст. 55 КК Украєни, адмiнiстративний нагляд -
ст. 196 КК У краєни).
Для квалiфiкацiє мають значення не всi ознаки конкрет-
ного дiяння, а лише тi з них, що характеризуються, визна-
чаються кримiнально-правовим змiстом - якi у ознаками
складу злочину. Перелiк ознак дiяння, якi враховуються
при квалiфiкацiє, обмежений законом - рамками складу
злочину. Але за межами складу злочину перебувау чимало
iнших ознак, обставин, якi мають кримiнально-правове
значення - суспiльно-громадська характеристика особи
субукта, склад його сiмє, стан здоровя, професiя, збiг пев-
них обставин тощо. Згiдно з цим, у кожному злочинi можна
видiлити такi групи ознак:
1) вся сукупнiсть ознак i властивостей злочину;
2) ознаки i властивостi, що мають значення для вирi-
шення кримiнальноє справи за сутнiстю;
3) кримiнально-правовi ознаки - ознаки складу злочину.
Характеристика кримiнально-правових особливостей
всiх ознак вчиненого дiяння свiдчить, що для його квалiфi-
кацiє вирiшальне значення мають не всi, а лише деякi озна-
ки злочину. При вiдмежуваннi, наприклад, викрадання зо-
всiм не використовуються ознаки субуктивноє сторони,
оскiльки цими ознаками викрадання не вiдрiзняються. Всi
вiдомi способи викрадання чужого майна вчинюються ли-
ше навмисно i з корисливих мотивiв. Причому й умисел
всiх викрадань лише прямий, оскiльки викрасти чуже май-
но без бажання неможливо. При квалiфiкацiє викрадання
найбiльше помилок трапляуться тодi, коли незадовiльно
оцiненi i врахованi ознаки способу вчинення дiяння (таумно
чи вiдкрито, з насильством, небезпечним для життя i здо-
ровя потерпiлого чи не небезпечним, тощо), коли визнача-
18
уться - викрадення було вчинено одним субуктом чи гру-
пою осiб, викрадення було закiнченим чи дiяння утворюу
лише замах на вчинення злочину, або тодi, коли визначау-
ться розмiр викраденого. Судова практика свiдчить, що
саме такi помилки трапляються при квалiфiкацiє викраден-
ня чужого майна. Так, судова колегiя Верховного Суду
Украєни у своєй ухвалi вiд IЗ грудня 1988 р. у справi Я. та
М. зазначила, що суд допустив помилку при вiдмежуваннi
вимагання вiд грабежу або вiд розбою. При такому вiдме-
жуваннi, - зазначила колегiя, - необхiдно враховувати, що
при вимаганнi погроза насильством спрямована на одержання
майна в майбутньому, а не в момент застосування погрози.
Отже, помилка виникла через неправильну оцiнку судом ли-
ше однiує ознаки - моменту отримання майна за намiром зло-
чинця. В iншiй справi суд припустився помилки, неправильно
I визначивши вартiсть викраденого державного майна. Такi ж
помилки трапляються i при квалiфiкацiє iнших злочинiв. На-
приклад, замах на вбивство (ст. 17 i ст. 94 КК Украєни) вiд
Iiаподiяння потерпiлому тяжких тiлесних ушкоджень (ч. I
Iст. 101 КК Украєни) вiдрiзняуться у бiльшостi випадкiв лише
Iоднiую ознакою субуктивноє сторони складу злочину -
iом умислу. Теорiую i практикою вже давно доведено, що
iах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умис-
)м або, iнакше кажучи, дiяння може квалiфiкуватися як за-
iх на вбивство лише тодi, коли воно було вчинене з прямим
мислом. Мiж тим трапляуться, що суди iнодi ретельно не
єслiджують цю ознаку субуктивноє сторони злочину i
випускаються помилок. У багатьох ухвалах судова колегiя
п.: Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. - К., 1993. -
114-85.
),; ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 28 сiчня
I р. у справi П. - Там само - С. 65-66.
1.; п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 1 квiтня
I р. № 1 <Про судову практику в справах про злочини проти життя i
мя людини>. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в
iнялi>них та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 93-94.
19
Верховного Суду Украєни вказала судам на допущенi ними
помилки, наголошуючи кожного разу - замах на вбивство
можливий лише з прямим умислом.
Рiвним чином i умисне вбивство, вiдповiдальнiсть за яке
передбачають ст. 94 i 95 КК Украєни, вiдрiзняуться одне вiд
одного лише однiую ознакою - наявнiстю чи вiдсутнiстю
сильного душевного хвилювання, що раптово виникло вна-
слiдок протизаконного насильства або тяжкоє образи з боку
потерпiлого. Неналежне дослiдження цiує ознаки призво-
дить до того, що вбивство в станi сильного душевного хви-
лювання квалiфiкууться за ст. 94 КК Украєни, а дiяння, пе-
редбачене ст. 95 КК Украєни, квалiфiкууться за ст. 94 КК
Украєни. Судова колегiя Верховного Суду, виправляючи
такi помилки, звертау увагу судiв на необхiднiсть бiльш
ретельного дослiдження цiує ознаки злочину. Подiбнi по-
милки трапляються при вiдмежуваннi вбивства, вчиненого
в станi сильного душевного хвилювання (ст. 95 КК Украє-
ни), вiд вбивства, вчиненого при перевищеннi меж необ-
хiдноє оборони (ст. 97 КК Украєни), а також при вiдмежу-
ваннi вбивства (ст. 93, 94, 95, 97 i 98 КК Украєни) вiд запо-
дiяння тяжких тiлесних ушкоджень, вiд яких настала
смерть потерпiлого (ч. З ст. 101 КК Украєни).
Аналiз практики квалiфiкацiє злочинiв свiдчить, що чим
бiльш непевно визначенi окремi ознаки злочину, чим бiльш
важко єх конкретизувати, тим бiльше помилок припуска-
уться при виявленнi, оцiнцi i використаннi цих ознак.
Так, наприклад, кримiнально-каране хулiганство у частинi I
ст. 206 КК Украєни визначено занадто загальними, зде-
бiльшого оцiнковими i тому не досить певними ознаками:
<умиснi дiє>, що <грубо порушують> <громадський поря-
док> i виражають <явну неповагу> до суспiльства. У лiтера-
турi вже зазначалося, що таке визначення ознак конкретно-
го злочину невдале, оскiльки майже всi навмиснi злочини
мають такi ознаки. Принаймнi, явну неповагу до суспiльст-
ва виражають i масовi безпорядки (ст. 71 КК Украєни), i
груповий розбiй (ч. 2 ст. 86 i ч. 2 ст. 142 КК Украєни), i гру-
пове згвалтування (ч. З ст. 117 КК Украєни) та багато iн.
Тому вiдмежувати хулiганство вiд злочинiв проти особи
Збувау занадто складно. У надрукованiй судовiй практицi
iйбiльше число помилок викрито саме при розмежуваннi
пiганства i злочинiв проти особи.
Пленум Верховного Суду Украєни у Постановi вiд
В червня 1991 р. № 3 <Про судову практику в справах про
лiганство> зазначив, що дiє, якi супроводжувались погро-
ми вбивством, образою, нанесенням побоєв, заподiянням
десних ушкоджень, вчиненi в сiмє, квартирi вiдносно
Здичiв, знайомих i викликанi особистими неприязними
цносинами, неправильними дiями потерпiлих та iнше,
виннi квалiфiкуватися як злочини проти особи.
Все це так, але як єх вiдрiзнити, за якими ознаками,
)iльки i хулiганськi дiє, що передбаченi ст. 206 КК Украє-
Iможуть бути вчиненi в квартирi вiдносно родичiв, зна-
них? У п. 15 наведеноє постанови Пленум Верховного
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 5 грудня
1989 р. у справi Т. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.-С. 99-100.
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1990 р. у справi Р. - Там само, - С. 105-106; ухвала судовоє колегiє
Верховного Суду Украєни вiд 21 липня 1992 р. у справi К. - Там само. -
С. 108-109.
Див.: Постанова президiє Києвського обласного суду вiд 3 жовтня
1991 р. у справi К.-Там само. - С. 128-129.
),; Н.И.Коржанский. Квалификация хулиганства. - Волгоград, 1989. -
I,"! ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 12 грудня
р. у справi Л. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
93. - С. 138-139; ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни
I жовтня 1990 р. у справi К. - Там само. - С. 136-137; постанова
ВЄТ Харкiвського обласного суду вiд 14 вересня 1990 р. у справi П. -
><о.-С. 139-140.
п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
- Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
iьних справах. - К., 1995. - С. 173.
Суду Украєни вказав на те, що суди повиннi розрiзняти
хулiганство, вчинене групою осiб, i злочини, передбаченi
ст. 71 (масовi безпорядки) та ст. 187 КК Украєни (органiза-
цiя або активна участь у групових дiях, що порушують
громадський порядок). Для такого вiдмежування Пленум
Верховного Суду Украєни вказав, що дiє, передбаченi
ст. 187 КК Украєни, не супроводжуються явною неповагою
до суспiльства, а лише порушують громадський порядок,
нормальну дiяльнiсть установ, пiдприумств i органiзацiй,
роботу транспорту або повязанi з явною непокорою закон-
ним вимогам представникiв влади- Можна зрозумiти спробу
Пленуму Верховного Суду Украєни розмежувати цi злочини,
але дуже сумнiвно, що порушення громадського порядку,
нормальноє дiяльностi установ, пiдприумств i органiзацiй,
роботи транспорту або непокора законним вимогам представ-
никiв влади може чинитися без явноє неповаги до суспiльства.
Тому занадто важко провести таке вiдмежування мiж цими
злочинами, якi мають переважну бiльшiсть подiбних ознак.
Взагалi весь процес квалiфiкацiє злочинiв, - пiдсумовуу
академiк В.М.Кудрявцев, - за своую сутнiстю полягау у
послiдовному вiдмежуваннi кожноє ознаки вчиненого дiян-
. 2 ",.
ня вiд ознак iнших, сумiжних злочинiв. Усi ознаки складу
злочину виконують вiдмежувальну роль i призначаються
головним чином для цього. Кожна ознака злочину, описа-
ного законом, видiляу, вiдокремлюу певний злочин вiд iн-
ших або вiдмежовуу злочин вiд iнших правопорушень.
Найбiльш складними для вiдмежування єх вiд сумiжних,
подiбних злочинiв при квалiфiкацiє у саме тi, якi вiдрiзняю-
ться один вiд одного лише однiую ознакою. Цi вiдмежу-
вальнi ознаки належать у рiзних складах злочинiв до рiзних
єх елементiв. Це можуть бути ознаки обукта (наприклад,
склади злочинiв уст. 81 i 140 КК Украєни вiдрiзняються
лише ознаками обукта посягання), ознаки субуктивноє
сторони (наприклад, у складах злочинiв ст. 94 i 98 КК
Украєни), або ознаки субукта злочину (наприклад, у злочи-
нах, передбачених ст. 56I57 КК Украєни).
Найбiльшу складнiсть мау квалiфiкацiя дiянь, якi спря-
мованi на один i той же безпосереднiй обукт посягання i
якi утворюють низку послiдовних, але дещо рiзних пося-
. гань. Так, наприклад, вiдносно працiвника мiлiцiє, народно-
го дружинника або вiйськовослужбовця при виконаннi ни-
Iми обовязкiв по охоронi громадського порядку може бути
I вчинена образа (ст. 198 КК Украєни), опiр (ст. 188 КК
Украєни), погроза вбивством чи знищенням майна (ст. 189
\К Украєни) або посягання на єхну життя (ст. 190 КК
/краєни). Пленум Верховного Суду Украєни у Постановi
д 26 червня 1992 р. № 8 <Про застосування судами Зако-
нодавства, що передбачау вiдповiдальнiсть за посягання на
иття, здоровя, гiднiсть та власнiсть працiвникiв право-
охоронних органiв> також зазначив, що посягання на життя,
юровя та власнiсть працiвника правоохоронного органу
50 його близьких родичiв, скоуне безпосередньо пiсля
огрози вчинити такi дiє, утворюу один злочин i не потре-
уу додатковоє квалiфiкацiє за ст. 189 КК Украєни. Таке
пення у правильним i обгрунтованим, оскiльки вчинення
(iлькох дiянь, передбачених рiзними кримiнально-
iвовими нормами, одночасно, вiдносно одного i того ж
герпiлого (чи потерпiлих), утворюу лише один злочин.
ЦI дiяння у такому випадку у лише способом, не-
чемною складовою частиною обуктивноє сторони вчи-
Iiня iншого, бiльш тяжкого злочину. Рiвним чином i
Iективна сторона злочину (намiр) свiдчить, що особа
гне вчинити найбiльш тяжкий злочин, а iншi злочини,
вкладають його, виступають для нього процесом вчи-
цього бiльш тяжкого злочину.
Див.: п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995, - С. 173.
д
Див.: В.Н.Кудрявцев. Общая теория квалификации преступлений. - М-,
1972.-С. 146.
10 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 26 червня
i, № К.- Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
ЄИХ ти цивiльних справах. - К., 1995. -С. 162.

Не мау задовiльних обгрунтувань квалiфiкацiя викра-
дання державного чи колективного майна, поуднаного зi
знищенням цього ж самого майна. Пленум Верховного Су-
ду Украєни у Постановi вiд 25 вересня 1981 р. №7 (з пiзнi-
шими змiнами i доповненнями) <Про практику застосуван-
ня судами законодавства у справах про розкрадання держав-
ного та колективного майна> зазначив, що розкрадання,
поуднане з умисним знищенням або пошкодженням держав-
ного чи колективного майна, яке належить пiдприумству,
установi, органiзацiє або перебувау у єхньому володiннi,
слiд квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв як розкрадання
та умисне знищення чи пошкодження такого майна.
Вказiвка у цiй постановi на <такого майна> не дау мож-
ливостi зробити категоричний висновок, про яке майно
йдеться - про тi ж самi речi, якi були викраденi злодiум, чи
йдеться про знищення або пошкодження iнших речей, крiм
тих, що були викраденi. Якщо виходити з того, що йдеться
про рiзнi речi (майно), коли, наприклад, злодiум були ви-
краденi грошi, радiоапаратура, магнiтофон, телевiзор, а
знищено було примiщення магазину, обладнання складу чи
майстернi або iншi речi, крiм викрадених, то безперечно,
що таке дiяння утворюу сукупнiсть злочинiв i воно повинно
квалiфiкуватися як викрадання (ст. 81-84 КК Украєни) i за
сукупнiстю i знищення державного чи колективного майна
(ст. 89 КК Украєни). Але як належить квалiфiкувати дiяння,
коли злодiй викрав державне чи колективне (чи взагалi
чуже) майно, а потiм пiсля допиту його як пiдозрюваного у
викраденнi цього майна, вiн, злякавшись того, що буде ви-
критий, i щоб знищити речовi докази його злочину, знищив
(спалив, побив, понiвечив чи викинув) викраденi ним речi?
Обгрунтованим може бути висновок, що у такому ви-
падку вчинюуться один злочин, оскiльки при цьому у лише
одне посягання на вiдносини власностi (обукт посягання).
Див.: пiдпункт в) пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду Украє-
ни вiд 26 червня 1992 р. № 7.- Постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни в кримiнальних та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 76.
?4
Викраданням економiчнi вiдносини власностi зруйнованi,
вони вже не iснують i тому нового (другого) посягання на
них бути не може (не може бути посягання на нiщо). Тому
винна у викраденнi державного (чи iншого чужого) майна
особа, яка пiсля викрадення знищила це майно, повинна
вiдповiдати лише за викрадення цього майна. Отже, вчи-
нення рiзних передбачених законом дiянь вiдносно одного i
того ж предмета, речi утворюу лише один злочин.
На тих же пiдставах i викрадення автомобiля з наступ-
iним його знищенням (розукомплектування, спродаж агре-
Iгатiв, вузлiв, спалення кузова тощо) не утворюу сукупностi
iлочинiв, а повинно квалiфiкуватися лише за ст. 81-84, 86-
16 або ст. 140-144 КК Украєни
Крiм того, квалiфiкацiя злочину вимагау вiднесення цього
iочину до певного виду - вбивство, викрадання, зловжи-
iння, тiлеснi ушкодження тощо. Вiднесення злочину до
ввного виду злочинiв у його родовою квалiфiкацiую, яка
изначауться законодавчою назвою цього злочину. Без ви-
iвчення назви злочину, без його законодавчого наймену-
iння не може бути повною, задовiльною квалiфiкацiя,
iкiльки вона не буде загальнозрозумiлою. Таким чином,
iховуючи наведене, квалiфiкацiю злочинiв можна визна-
ГИ як кримiнально-правову оцiнку вчиненого дiяння,
Нр i застосування до нього тiує кримiнально-правовоє
рмн, яка найбiльш повно описуу його ознаки. Iнакше
чи, квалiфiкувати злочин - це означау дати йому кри-
iьно-правову оцiнку i застосувати до нього ту кримi-
).: /-/. Й. Коржанский. Обгект й предмет утоловно-правовой охраньi. -
НО - С. 239.
Iiдомляуться, наприклад, що першi мiсця серед викрадених iномарок
ииоiь <Мерседеси> та <ВМЛУ> i, головним чином, з метою розiбрати
Iну для подальшого спродажу запчастин. - Див.: Олексiй Гаронько.
мобiль усе ж таки розкiш // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. -
.12.
,; 11 .Й .Коржанский. Обгект посягательства й квалификация преступ-
Полi-оград, 1976. - С. 90-91.
25
кримiнально-правове ставлення в вину - формальним.
Формальнiсть квалiфiкацiє злочину випливау iз формалiзо-
ваностi кримiнально-правовоє норми. Саме тому квалiфiка-
цiя злочину вимагау вiдповiдноє форми; без цiує форми ква-
лiфiкацiя неможлива. Кожнiй i будь-якiй кримiнально-
правовiй квалiфiкацiє притаманна вiдповiдна форма. Форма
кримiнально-правовоє квалiфiкацiє завжди чiтка, певна i
конкретна. Особливостi кримiнальноє вiдповiдальностi ви-
магають, щоб дiяння завжди було чiтко i конкретно квалi-
фiковано.
Конкретнiсть квалiфiкацiє дiяння полягау у застосуван-
нi конкретноє кримiнально-правовоє норми - частини чи
пункту певноє статтi кримiнального закону. Формула ква-
лiфiкацiє злочину мау вигляд формалiзованоє нумерацiє
кримiнально-правовоє норми -ч. I ст. 140 КК Украєни,
ч. 2 ст. 117КК Украєни, ч. 2 ст. 168 КК Украєни i т. iн.
Конкретнiсть квалiфiкацiє дiяння полягау також у тому, що
квалiфiкацiя не може бути непевною, загальною. Кримi-
нальна вiдповiдальнiсть не тiльки особиста (персонiфiкова-
на), але вона завжди конкретна, чiтко визначена й обмежена.
Найбiльшою мiрою кримiнальна вiдповiдальнiсть конкре-
тизууться, обмежууться саме квалiфiкацiую, яка створюу,
складау сутнiсть, змiст i обсяг обвинувачення. Нi в чому
iншому обвинувачення не виявляуться i нiщо iнше обвину-
ваченням не е. Квалiфiкацiя повнiстю дорiвнюу обвинува-
ченню, а обвинувачення рiвне квалiфiкацiє.
Квалiфiкацiя злочинiв - надзвичайно важливе практичне
завдання органiв слiдства, суду, прокуратури, адвокатури.
Якраз при цьому, як свiдчить практика, допускауться
найбiльша кiлькiсть помилок.
Передумовами правильноє квалiфiкацiє злочинiв у такi
вимоги:
1. Глибоке вивчення та порозумiння особою, яка засто-
совуу кримiнально-правовi норми, засад кримiнально-
го права, кримiнальноє полiтики держави, свого мiсця
та ролi у єх виконаннi:
2. Правильне зясування i витлумачення змiсту кримi-
нального закону, всiх ознак конкретноє кримiнально-
правовоє норми;
3. Повне та всебiчне дослiдження фактичних ознак вчи-
неного злочину;
4. Науково обгрунтоване поуднання ознак злочину, що
встановленi законом, з ознаками вчиненого дiяння.
Теорiую та практикою виробленi правила квалiфiкацiє
злочинiв. Головнi з них такi:
1. Всi фактичнi ознаки скоуного повиннi вiдповiдати
юридичним ознакам складу злочину.
2. Ознаки вчиненого злочину повиннi бути вiдмежо-
ванi вiдокремленi вiд сумiжних складiв злочину.
Наприклад, кражi вiд грабежу, розбоє вiд вимагання i т. iн.
3. До скоуного злочину завжди повинна бути застосо-
вана та кримiнально-правова норма, яка найбiльш повно
мiстить його ознаки.
Наприклад, ст. 135 КК Украєни за наявностi ознак ст. 98
i ст. 135 КК Украєни.
4. За наявнiстю у вчиненому дiяннi ознак загальноє i
спецiальноє норм застосованою повинна бути спецiаль-
на норма.
Наприклад, ст. 93 i 94, ст. 165 i ст. 168 КК Украєни.
При реальнiй сукупностi загальна та спецiальна норми
можуть бути застосованi спiльно, одночасно. При iдеальнiй
сукупностi злочинiв загальна та спецiальна норми застосо-
ванi одночасно бути не можуть.
5. Квалiфiкований склад злочину мау прiоритет (пе-
ревагу) перед основним складом.
Наприклад, склад ст. 93 перед складом ст. 94 КК Украєни.
6. Бiльш тяжка квалiфiкуюча ознака складу злочину
мау перевагу перед менш тяжкою i поглинау єє,
Наприклад, частини 3 вет. 81, 82, 206 КК Украєни ма-
ють перевагу перед частинами 1 i 2 цих статей i при квалi-
фiкацiє дiяння поглинають єх.
7. Дiяння при якому заподiяння шкоди додатковому
безпосередньому обуктовi посягання у способом, скла-
довою частиною заподiяння шкоди головному обуктовi,
квалiфiкууться як один злочин; дiяння, при вчиненнi
якого шкода додатковому обуктовi заподiюуться фа-
культативно, квалiфiкууться за сукупнiстю злочинiв.
8. Спосiб вчинення злочину не утворюу сукупностi
злочинiв, якщо вiн у обовязковою, необхiдною i не-
вiдумною ознакою певного дiяння.
Наприклад, тiлеснi ушкодження (ст. 101-106 КК Украє-
ни) при вбивствi; погроза вбивством (ст. 100 КК Украєни)
при згвалтуваннi; володiння вогнепальною зброую (ч. I
ст. 222 КК Украєни) при бандитизмi; використання пiдроб-
леного документа (ч. 2 ст. 194 КК Украєни) при викраденнi
чужого майна; заподiяння побоєв (ст. 107 КК Украєни) при
тероризуваннi засуджених та деякi iн.
9. Кожна наступна стадiя завершення злочину по-
глинау попередню: склад закiнченого злочину поглинау
склад замаху, а склад замаху поглинау готування до цього
злочину.
10. Умисел завпеди поглинау необережнiсть.
Бiльш того - будь-яка вища ступiнь вини поглинау ниж-
чу, або будь-яка вища ступiнь вини мiстить у собi нижчу:
а) умисел прямий;
б) умисел побiчний (евентуальний);
в) злочинна самонадiйнiсть;
г) злочинна недбалiсть.
II. Якщо один злочин у способом, складовою части-
ною обуктивноє сторони iншого злочину, то перший з
них поглинауться другим.
Наприклад, володiння вогнепальною зброую при банди-
тизмi, заподiяння тiлесних ушкоджень при вбивствi i т. iн.
12. При конкуренцiє самостiйноє, окремоє норми i
норми про спiвучасть у бiльш тяжкому злочинi застосо-
вууться норма про спiвучасть.
Правильна квалiфiкацiя - це правильне та одноманiтне
застосування закону, що дуже важливо для:
1) охорони особи, єє прав та законних iнтересiв;
2) здiйснення правосуддя;
ЗО
3) охорони громадського правопорядку;
4) захисту iнтересiв держави.
Значення правильноє квалiфiкацiє злочинiв полягау в тому,
що вона:
1) у необхiдною передумовою здiйснення удиноє демокра-
тичноє законностi;
2) у необхiдною передумовою проведення удиноє кара-
ноє полiтики нашоє держави;
3) гарантiя захисту прав особи.
Верховний Суд Украєни постiйно вимагау, щоб суди не-
iильно дотримувалися вимог закону щодо правильноє
(валiфiкацiє злочинiв i нiякi вiдхилення вiд цiує вимоги не
зпустимi.
Єтература до теми
Брайнин Я.М. Уголовньiй закон й его применение. - К.,
1967.
, Воробей П.А. Теорiя i практика кримiнально-правового
ставлення в вину.-К., 1996.
iГерцензон А.А. Квалификация преступлений. - М., 1947.
єелинский А. Ф. Квалификация повторньiх преступлений. -
Волгоград, 1976.
оржанский Н.И. Обьект посягательства й квалифика-
Iия преступлений.-Волгоград, 1976.
оржанськайМ.И. Квалiфiкацiя злочинiв.-К., 1998.
удрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступле-
IИЙ.-М., 1972.
уринов Б.А. Научньiе основьi квалификации преступле-
Мй.-М., 1984.
\врарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной
i следственной практико. - К., 1995.
правило, антиукраєнською метою - метою повалення чи
послаблення Украєнськоє держави.
Антиукраєнська мета - намiр заподiяти шкоду Украєнськiй
державi - визначауться в ст. - 56, 56, 57, 58, 59, 60 КК
Украєни, тобто в бiльшостi статей, крiм двох -ст. 62 i 63
КК Украєни, хоча така мета дiяння випливау зi змiсту цих
статей. Цi ознаки у визначальними в поняттi особливо не-
безпечних злочинiв проти держави.
Особливо небезпечними проти держави визнаються
злочини, передбаченi кримiнальним законодавством Ук-
раєни, навмиснi посягання, спрямованi на знищення або
ослаблення украєнського державного чи суспiльного ладу,
В залежностi вiд безпосереднього обукта посягання
особливо небезпечнi злочини проти держави розподiляють-
ся на такi групи:
I. Злочини, спрямованi на державну безпеку:
а) державна зрада - ст. 56 КК Украєни;
б) шпигунство - ст. 57 КК Украєни;
в) посягання на територiальну цiлiснiсть Украєни -
ст. 62 КК Украєни.
2. Злочини, спрямованi на полiтичнi засади Украєни:
а) посягання на життя державного дiяча - ст. 58 КК
Украєни;
б) дiє, спрямованi на насильницьку змiну чи повален-
ня конституцiйного ладу або захоплення державноє
влади, - ст. 56 КК Украєни.
3. Злочини, спрямованi на економiчнi засади Украєни:
а) диверсiя - ст. 60 КК Украєни.
4. Злочини, спрямованi на порушення мирного спiвiсну-
вання-тобто на зовнiшню безпеку Украєни:
а) посягання на життя представника iноземноє держа-
ви-ст. 59 КК Украєни;
б) пропаганда вiйни - ст. 63 КК Украєни;
в) найманство - ст. 63 КК Украєни.
Слiд враховувати, що такий розподiл особливо небез-
печних злочинiв проти держави - умовний.
Багато iз цих посягань завдають шкоди не одному, а де-
кiльком безпосереднiм обуктам.
34
1.2. Посягання на державну безпеку Украєни
Посягання на державну безпеку - це злочини, якi безпо-
середньо спрямованi на заподiяння шкоди незалежностi,
самостiйностi Украєни, єє обороноздатностi та недоторкан-
ностi територiє.
Особлива небезпечнiсть цих злочинiв визначауться саме
важливiстю обукта, на який вони посягають:
1. Державна незалежнiсть - це суверенiтет держави,
верховенство його органiв влади, самостiйне проведення
внутрiшньоє та зовнiшньоє полiтики.
2. Територiальна недоторканнiсть - це цiлiснiсть, не-
змiннiсть та неподiльнiсть територiє Украєни без належного
на те рiшення єє державних органiв.
3. Обороноздатнiсть - це боуздатнiсть Збройних Сил
Украєни, єх спроможнiсть захистити державнi iнтереси Украє-
ни, а також стан економiки та полiтична уднiсть народу
Украєни.
На державну безпеку Украєни посягають злочини, перед-
баченi ст. 56 КК Украєни (державна зрада) i ст. 57 КК
Украєни (шпигунство).
Державна зрада
Державна зрада- це тяжкий злочин:
I. Зрада - це завжди перехiд на бiк ворога, боротьба проти
своєх, нiж у спину своєм, тому зрадник - людина проклята.
2. Зрада - це удар свого, який знау, куди бити i вiд якого
удару не сподiваються.
3. Зрада несе навiть в одиничному випадку тяжкi наслiд-
ки - як матерiальнi, так i моральнi.
4. Зрада - це допомога вороговi, супротивниковi.
Державна зрада визначауться законом як дiяння, умисно
вчинене громадянином Украєни на шкоду суверенiтету,
територiальнiй недоторканностi, обороноздатностi або дер-
жавнiй безпецi Украєни:
- перехiд на бiк ворога у воунний час або в бойовiй об-
становцi;
- шпигунство;
- подання iноземнiй державi, iноземнiй органiзацiє або
єхнiм представникам допомоги у проведеннi пiдривноє
дiяльностi проти Украєни (ч. I ст. 56 КК Украєни).
У цьому визначеннi мiститься вичерпний перелiк зрад-
ницьких дiй (форм зради):
а) перехiд на бiк ворога;
б) шпигунство;
в) допомога iноземнiй державi у ворожiй дiяльностi на
шкоду Украєнi.
Склад злочину утворюу кожна зрадницька дiя, тобто для
пiдстави кримiнальноє вiдповiдальностi досить кожноє з
них окремо.
Зрада державi як склад злочину - формальний: настання
фактичноє шкоди державнiй безпецi лежить за межами
складу злочину I не у його обовязковою ознакою, але по-
винна враховуватися при призначеннi покарання.
Склад злочину буде в дiях особи при вчиненнi нею однi-
ує iз таких дiй:
I. Перехiд на бiк ворога у воунний час або в бойовiй об-
становцi - це свiдома навмисна допомога воунному ворого-
вi Украєни пiд час вiйни чи воунного конфлiкту:
- добровiльна здача в полон;
- вступ до вiйська ворога;
- участь у вiйськових формуваннях ворога;
- видача вороговi вiдомостей, що не мiстять таумницi, -
вчинених з метою сприяти вороговi у вiйнi з Украєною.
Подiбнi дiє, вчиненi без мети допомоги вороговi у боротьбi
з Украєною, не утворюють складу злочину-ст. 56 КК Украєни.
У вiдповiдних випадках такi дiє вiйськовослужбовця
можуть утворювати злочини, передбаченi ст. 255, 258 чи
259 КК Украєни.
Державна зрада (ст. 56 КК Украєни) вiд добровiльноє
здачi в полон (ст. 258 КК Украєни) вiдрiзняуться метою:
- якщо вiйськовослужбовець здався у полон з метою
сприяти вороговi, його дiє квалiфiкуються за ч. I ст. 56 КК
Украєни;
якщо вiн здався у полон через боягузтво або малодуш-
нiсть, його дiє квалiфiкуються за ст. 258 КК Украєни;
- якщо полон був примушений (оточення, поранення),
то складу злочину вiн не мiстить.
Не утворюють державноє зради I такi дiє особи, яка ви-
падково опинилася у ворожому таборi i формально дала згоду
на спiвпрацю, маючи мету найти можливiсть для втечi.
Якщо така особа вчинила якiсь дiє на шкоду Украєнi, то
питання про iє вiдповiдальнiсть вирiшууться за правилами
крайньоє необхiдностi.
Готування до переходу на бiк ворога чи спроба перейти
утворюють готування чи замах на цей злочин.
Згода громадянина Украєни на допомогу вороговi утво-
рюу закiнчений склад злочину (ст. 56 КК Украєни).
Кримiнальнiй вiдповiдальностi за ст. 56 КК Украєни пiд-
лягають усi громадяни Украєни, якi досягли 16-лiтнього
вiку, як вiйськовослужбовцi, так i цивiльнi особи.
Другою формою державноє зради с шпигунство.
Законом (ст. 57 КК Украєни) шпигунством визнауться:
а) збирання iнформацiє з метою передачi iноземнiй дер-
жавi, iноземнiй органiзацiє або єх представникам;
б) передача єм же вiдомостей, що становлять державну
чи вiйськову таумницю, на шкоду iнтересам Украєни.
Шпигунством визнауться також збирання за завданням
iноземноє розвiдки чи передача єй вiдомостей, що не ста-
новлять державноє чи вiйськовоє таумницi, для використан-
ня єх на шкоду iнтересам Украєни.
Особливiсть цього виду шпигунства полягау в тому, що
гакi дiє виконуються лише за завданням iноземноє розвiдки.
Без такого завдання подiбнi дiє складу злочину не утво-
зють.
Таким чином, предметом шпигунства у вiдомостi:
I ) що становлять державну чи вiйськову таумницю;
2) iншi вiдомостi.
Перелiк вiдомостей, що у державною чи вiйськовою та-
єни цею, затверджууться урядом Украєни спецiальною
гановою.
Шпигунство - злочин навмисний. Необережне повiдом-
лення про таумницю утворюу злочин, передбачений ст. 67
КК Украєни - розголошення державноє таумницi.
За державну зраду у формi шпигунства кримiнальнiй
вiдповiдальностi пiдлягають тiльки громадяни Украєни.
Третю форму державноє зради утворюу подання iнозем-
нiй державi, iноземнiй органiзацiє або єх представникам
допомоги у проведеннi ворожоє дiяльностi проти Украєни.
Це може бути допомога у проведеннi:
а) терористичних та диверсiйних актiв;
б) шкiдництва, шпигунства;
в) антиукраєнськоє агiтацiє та пропаганди;
г) поширення вигадок, чуток;
д) виконання iншого доручення на шкоду Украєнi: вер-
бування агентiв, приховування шпигунiв тощо.
Якщо така допомога iноземнiй державi сама по собi мiс-
тить окремий склад злочину, то скоуне утворюу сукупнiсть
злочинiв -ч.I ст. 56 КК Украєни + диверсiя (ст. 60 КК
Украєни) чи посягання на життя державного дiяча (ст. 58 КК
Украєни).
Не утворюють складу злочину державноє зради:
I ) незаконний виєзд за кордон (ст. 75 КК Украєни);
2) вiдмова громадянина Украєни повернутися iз-за кор-
дону;
3) затримання (законне чи незаконне) громадянина Ук-
раєни органами iноземноє держави;
4) участь громадянина Украєни у вiйськових формуван-
нях iноземноє держави без мети шкодити Украєнi або допо-
магати iноземнiй державi у проведеннi ворожоє дiяльностi
проти Украєни.
Перелiченi три форми державноє зради утворюють обук-
тивну сторону цього злочину (ч. I ст. 56 КК Украєни).
Важливим у питання про оцiнку i квалiфiкацiю зрадни-
цьких намiрiв, якi висловлювались серед iнших осiб, були
записанi у щоденниках, листах тощо.
У тих випадках, коли зрадницькi намiри були вираженi
лише як думки певноє особи, вони не мiстять складу злочи-
38
ну. Якщо ж зрадницькi намiри були поуднанi з утворенням
умов для єх здiйснення або з пiдмовою iнших осiб вчинити
зрадництво, то дiє такоє особи квалiфiкуються як готування
до державноє зради (ст. 17 i ч. I ст. 56 КК Украєни) або як
пiдбурювання до державноє зради (ст. 19 i ст. 56 КК
Украєни).
Вiдповiдальностi за державну зраду пiдлягають лише
громадяни Украєни.
Суспiльний стан особи, фах, посада i нiякi iншi єє влас-
тивостi не впливають на квалiфiкацiю зрадницьких дiй,
Державна зрада вчинюуться тiльки з прямим умислом;
винна особа:
а) усвiдомлюу суспiльну небезпечнiсть своєх дiй;
б) передбачау шкоду вiд своєх дiй iнтересам Украєни;
в) бажау настання таких наслiдкiв своєх дiй, оскiльки дiу
з метою завдати такоє шкоди Украєнi.
Мотивами державноє зради можуть бути:
1) ворожiсть до Украєни;
2) помста Украєнськiй державi;
3) корисливiсть;
4) боягузтво та iн.
Визначення ознак субуктивноє сторони складу злочину
мау важливе значення для:
1) встановлення в дiях особи складу злочину (ч. I ст. 56
КК Украєни);
2) вiдмежування державноє зради вiд сумiжних зло-
чинiв.
Частина 2 ст. 56 КК Украєни передбачау звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi громадянина Украєни, якщо
вiн на виконання злочинного завдання iноземноє держави,
iноземноє органiзацiє або єхнiх представникiв:
а) не вчинив нiяких дiй;
б) добровiльно заявив органам влади Украєни про свiй
звязок iз ними.
Кримiнальна вiдповiдальнiсть виключауться лише за су-
купнiстю цих обох умов. За вiдсутностi однiує з них вiдпо-
пiдальнiсть не виключауться.
Норма ч. 2 ст. 56 КК Украєни у спецiальна форма дiяль-
ного каяття, яка повнiстю звiльняу вiд вiдповiдальностi за
скоуне.
Застосовууться ця норма лише до громадян Украєни.
Карауться державна зрада позбавленням волi на строк
вiд десяти до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
Шпигунство
Шпигунство - поширений засiб пiдривноє дiяльностi i
досить ефективний.
За допомогою шпигунства держави отримують важливу
iнформацiю про своєх ворогiв, єх сили, економiчний стан,
озброуння вiйськ та iн.
Ефективнiсть шпигунства влучно визначив Наполеон:
<В ямочки на лицi гарноє жiнки провалювались цiлi армiє, а
iнодi й цiлi держави>.
У Законi шпигунство визначауться (ст. 57 КК Украєни) як -
<Передача або збирання з метою передачi iноземнiй дер-
жавi, iноземнiй органiзацiє або єх представникам вiдомостей,
що становлять державну чи вiйськову таумницю, вчиненi
iноземним громадянином або особою без громадянства на
шкоду iнтересам Украєни> (ч. I ст. 57 КК Украєни);
<Передача або збирання за завданням iноземноє розвiдки
вiдомостей, що не становлять державноє чи вiйськовоє таум-
ницi, для використання єх на шкоду iнтересам Украєни,
вчиненi iноземним громадянином або особою без грома-
дянства> (ч.2 ст. 57 КК Украєни).
Отже, предметом шпигунства у вiдомостi, якi:
1) становлять державну чи вiйськову таумницю;
2) iншi вiдомостi - адреси, форми документiв, порядок
роботи установ, органiзацiй та iнше, якi можуть бути
використанi на шкоду Украєнi.
Залежно вiд предмета видiляють двi форми шпигунства:
1) вiдносно таумниць;
2) вiдносно iнших вiдомостей, якi цiкавлять iноземну
розвiдку.
Обуктивну сторону шпигунства утворюють:
1) передача - усно чи письмово, особисто чи через iн-
ших осiб, тобто повiдомлення будь-яким способом
адресатовi;
2) збирання - це придбання необхiдних певних вiдомо-
стей будь-яким способом - за грошi, вимаганням,
викраденням, фотографуванням, спостереженнями,
записом на плiвки i т. iн.
Збирання певних вiдомостей охоплюу i єхну зберiгання.
Для наявностi в дiях закiнченого складу злочину досить
встановити вчинення хоча б однiує iз цих дiй: передачi чи
збирання.
Обовязковою ознакою обуктивноє сторони другого ви-
ду шпигунства у завдання iноземноє держави або iноземноє
органiзацiє - збирати для неє замовленi нею вiдомостi.
Вiдповiдальностi за шпигунство, передбаченiй ст. 57 КК
Украєни, пiдлягають iноземнi громадяни та особи без гро-
мадянства.
Питання про вiдповiдальнiсть за ст. 57 КК Украєни iно-
земцiв, якi користуються дипломатичною недоторканнiстю,
згiдно зi ст. 4 КК Украєни вирiшууться дипломатичне.
Субуктивна сторона шпигунства характеризууться на-
вмисною виною; умисел переважно прямий, але побiчний
умисел цього злочину не може виключатися.
Мотивами шпигунства можуть бути рiзнi спонукання:
- полiтичнi переконання,
- корисливiсть,
- каруризм,
- помста та iн.
Незаконне порушення кордону, спроби викрасти доку-
менти, сфотографувати певний обукт можуть бути замахом
на шпигунство i квалiфiкуватися за ст. 17 та ст. 57 КК
Украєни.
Карауться шпигунство за ч. I ст. 57 КК Украєни позба-
вленням волi на строк вiд десяти до пятнадцяти рокiв з
конфiскацiую майна, а за ч. 2 ст. 57 КК Украєни - позбав-
ленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв з конфiскацiую
майна.
яке призвело до загибелi людей або до iнших тяжких на-
слiдкiв.
Iншими тяжкими наслiдками цього злочину може бути
лише досягнення мети злочинцями - вiдрив частини укра-
єнськоє землi.
Карауться посягання на територiальну цiлiснiсть Украє-
ни за ч .1 ст. 62 КК Украєни - позбавленням волi на строк
до пяти рокiв, а за ч. 2 ст. 62 КК Украєни - позбавленням
волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.
1.4. Посягання на полiтичнi засади Украєни
На полiтичнi засади Украєни посягають злочини, перед-
баченi:
а) ст. 58 КК Украєни - посягання на життя державного
дiяча;
б) ст. 56 КК Украєни - дiє, спрямованi на насильницьку
змiну чи повалення конституцiйного ладу або захоп-
лення державноє влади.
Посягання на життя державного дiяча
Посягання на життя державного дiяча у звязку з його
державною дiяльнiстю - це у терористичний акт.
ницьких засобiв впливу на полiтичного супротивника з
метою придушити його волю або знищити.
Терор - дуже поширений спосiб полiтичноє боротьби.
Чемпiоном цiує боротьби, мабуть, у Сталiн - за кiлькiстю
знищених ним своєх полiтичних супротивникiв, а заодно i
нi в чому не винних.
Радянський уряд зробив терор своую полiтикою, видавши
5 вересня 1918 р. Постанову РНК <О красном терроре>.
Про поняття терору див.: М. Коржанський, В. Щупаковський. Що пере-
слiдуу терор // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. -№11-12.
44
На пiдставi цього злочинного акту були знищенi десятки
мiльйонiв людей, у тому числi старi та малi: селянськi ви-
ступи проти грабування та комун, кронштадтське повстан-
ня, а далi знищення мiльйонiв селян на Украєнi голодомо-
ром 1932-1933 рр.-до знищення цiлих народiв.
У кримiнальному правi використовууться бiльш обмежене
поняття терористичного акту - це окремий факт насильства
над полiтичним дiячем з метою усунення його вiд полiтич-
ноє дiяльностi фiзичним знищенням.
Терористичний акт посягау на полiтичнi засади Украє-
ни. Шкода iнтересам Украєни спричиняуться вбивством чи
замахом на вбивство провiдних державних дiячiв, зазначе-
них у диспозицiє ст. 58 КК Украєни.
Терористичний акт мау два безпосереднiх обукти:
1) полiтичнi засади Украєни (головний обукт посягання);
2) життя та здоровя державних дiячiв Украєни (додат-
ковий обукт посягання).
Потерпiлими вiд терористичного акту можуть бути лише
тi державнi дiячi, якi зазначенi у ст. 58 КК Украєни. Цей
перелiк у ст. 58 КК Украєни у вичерпний.
Посягання на життя iнших осiб - iнших державних дiя-
чiв, членiв сiмей всiх державних дiячiв - утворюють злочи-
ни проти особи.
У випадках фактичноє помилки в потерпiлому, коли за-
мiсть державного дiяча потерпiлим стала iнша особа, скоу-
1 не квалiфiкууться за сукупнiстю злочинiв -заст. 17I58 та
i ст. 94 КК Украєни.
Обуктивну сторону злочину, передбаченого ст. 58 КК
Украєни, утворюють:
I ) вбивство державного дiяча;
2) замах на вбивство державного дiяча.
Оскiльки ст. 58 КК Украєни передбачау вiдповiдальнiсть
посягання на життя державного дiяча, то замах на його
5ивство квалiфiкууться як закiнчений злочин.
Спосiб посягання на життя державного дiяча та застосо-
>ii при цьому знаряддя на квалiфiкацiю злочину не впли-
iють. Не можуть квалiфiкуватися заст. 58 КК Украєни
45
випадки заподiяння державному дiячевi iншоє шкоди -
знищення майна, вбивство чи заподiяння тiлесних ушкод-
жень члену його сiмє i т. iн., оскiльки цi iншi блага не ма-
ють безпосереднього звязку з полiтичними засадами дер-
жави.
Обовязковою ознакою складу злочину у посягання на
життя державного дiяча у звязку з його державною дiяль-
нiстю.
Посягання на життя державного дiяча за iншими приво-
дами чи причинами (наприклад, з приводу особистих не-
приязних стосункiв, з приводу ревнощiв чи помсти за iншу,
не державну, дiяльнiсть) складу злочину ст. 58 КК Украєни
не мiстять i квалiфiкуються як злочини проти особи.
Субуктивна сторона терористичного акту характеризуу-
ться прямим умислом, оскiльки посягання з евентуальним
умислом неможливе.
Крiм того, посягання на життя державного дiяча вчиняу-
ться зi спецiальною метою - заподiяти шкоду полiтичним
засадам Украєни, оскiльки заподiяти єм шкоду iнакше не-
можливо. Вiдсутнiсть такоє мети виключау терористичний
акт.
Мотиви терористичного акту завжди повязанi i викли-
канi державною дiяльнiстю потерпiлого:
I ) помста за державну дiяльнiсть;
2) каруризм;
3) корисливiсть;
4) вороже ставлення до Украєнськоє держави.
Субуктами злочину можуть бути всi осуднi особи, якi
досягли 16-рiчного вiку. Особи вiком вiд 14 до 16 рокiв за
посягання на життя державного дiяча вiдповiдають за
п. <в> ст. 93 КК Украєни.
В п. 23 постанови вiд 1 квiтня 1994 р. <Про судову практику в справах
про злочини проти життя i здоровя людини> Пленум Верховного Суду
Украєни вказав, що замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим
умислом. - Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кри-
мiнальних та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 94.
46
ЦПосягання на життя державного дiяча карауться позбав-
iням волi на строк вiд десяти до пятнадцяти рокiв з
Iфiскацiую майна чи без такоє або смертною карою з
iфiскацiую майна чи без такоє.
"На полiтичнi засади держави посягають також дiє, спря-
ганi на насильницьку змiну чи повалення конституцiй-
ю ладу або захоплення державноє влади (ст. 56 КК
раiни).
ГОбуктивну сторону складу цього злочину утворюють
рь-якi дiє, спрямованi на насильницьку змiну чи повален-
украєнського державного та суспiльного ладу:
єє) агiтацiя та пропаганда необхiдностi насильницькоє
єй iснуючого суспiльного ладу;
1) створення особливих органiзацiй для насильницькоє
єй конституцiйного ладу Украєни;
) придбання коштiв, зброє та iн. засобiв чи знарядь для
снення злочинних намiрiв;
1) публiчнi заклики до насильницького повалення чи
т конституцiйного ладу - виступи в засобах масовоє
ормацiє, видання книжок, листiвок такого змiсту;
3) виготовлення та розповсюдження матерiалiв такого
мiсту - з закликами до вчинення дiй, спрямованих на
пльницьку змiну чи повалення суспiльного ладу, чи
)плення влади.
клад злочину утворюу також змова про насильницьку
iу чи повалення конституцiйного ладу держави або про
)плення державноє влади. (Зайва ознака, оскiльки такий
чин - насильницьке повалення конституцiйного ладу чи
зплення державноє влади - не може бути вчинений в
iночку).
Ст. 56 КК Украєни передбачау вiдповiдальнiсть лише за
рильницькi дiє, спрямованi на змiну чи повалення консти-
Цiйного ладу або захоплення влади.
) Не визнауться таким злочином створення полiтичних
ртiй та iнших органiзацiй, якi ставлять мету прийти до
Iржавноє влади конституцiйними способами - перемогою
виборах. Частина 2 ст. 56 КК Украєни передбачау вiдпо-
Л7
вiдальнiсть за публiчнi заклики до насильницьких змiн чи
повалення конституцiйного ладу або захоплення державноє
влади, якi мають аналогiчнi ознаки з подiбними дiями, що
передбаченi ст. 62 КК Украєни. Квалiфiкованим цей злочин
визнауться тодi, коли його вчинено:
а) представником влади (законодавчоє, виконавчоє чи
судовоО;
б) повторно, за наявностi судимостi за перший iз них;
в) за попередньою змовою групою осiб.
Караються дiє, спрямованi на насильницьку змiну чи
повалення конституцiйного ладу або на захоплення держав-
ноє влади, за ч. I ст. 56 КК Украєни позбавленням волi на
строк вiд пяти до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна,
за ч. 2 ст. 56 КК Украєни - позбавленням волi на строк до
пяти рокiв або штрафом до ста мiнiмальних розмiрiв заро-
бiтноє плати, а за ч. З ст. 56 КК Украєни - позбавленням
волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.
1.5. Посягання на економiчнi засади Украєни
На економiчнi засади Украєни посягау диверсiя - ст. 60
КК Украєни.
Диверсiя - дуже небезпечний злочин проти економiки
держави.
Наслiдками диверсiє можуть бути:
а) великi зруйнування важливих обуктiв;
б) загибель людей (внаслiдок отруунь, вибухiв, пожеж i
"
в) поширення епiдемiй, епiзоотiй чи епiфiтотiй;
г) порушення виробництва, роботи транспорту та iн.
Предметом диверсiйного акту можуть бути рiзнi конкрет-
нi матерiальнi обукти:
1) споруди - електростанцiє, заводи, фабрики, транспортнi
засоби, шляхи, мости, лiс, вода, худоба, хлiб, посiви
та iн.;
2) будови - найбiльш важливi;
3) iншi господарськi, обороннi та культурнi обукти.
Диверсiя може бути вчинена:
а) дiую - вибух, пiдпал, затоплення, отрууння тощо;
б) бездiяльнiстю - наприклад, робiтником залiзницi,
який не виконав вимог правил безпеки i цим вчинив
диверсiю.
Диверсiя посягау на внутрiшню безпеку Украєни, на єє
економiчнi засади, а також на громадську безпеку, здоровя
та життя людей. Засобами вчинення диверсiє у вчинення
вибухiв, пiдпалiв, затоплень, зруйнування або пошкоджен-
ня важливих оборонних чи господарських споруд, комунi-
кацiй, засобiв транспорту, звязку, а також вчинення масо-
вих отруунь людей, тварин, птахiв, води в криницях, поши-
рення епiдемiй (масових захворювань людей), епiзоотiй
(масових захворювань тварин i птахiв), епiфiтотiй (захво-
рювання рослин) з метою ослаблення держави, пiдриву ЄЄ
економiчноє могутностi.
Диверсiя мiстить <матерiальний> склад злочину i вважа-
уться закiнченою з моменту вчинення вибуху, пiдпалу, за-
[ топлення, отрууння, незалежно вiд розмiру заподiяноє шко-
ди. Диверсiя може бути закiнченим злочином i при фiзич-
iНIй цiлостi предмета диверсiє, наприклад, при отрууннi води
криницi або в системi водопостачання.
Диверсiя вчинюуться умисно i лише з прямим умислом,
єкiльки злочинець дiу з метою ослаблення держави. Вiд-
овiдальними за диверсiю у всi осуднi особи, яким до вчи-
вння злочину виповнилось шiстнадцять рокiв. Особи вi-
)м вiд 14 до 16 рокiв за вчинення вибухiв, пiдпалiв та iн-
Iих подiбних дiянь пiдлягають вiдповiдальностi за стаття-
И, що перелiченi у ч. 2 ст. IОКК Украєни (ст. 93, 94, 78 \
>, 145, 78 КК Украєни).
Вчинення диверсiє громадянином Украєни за завданням
юземноє держави утворюу сукупнiсть злочинiв, передба-
Щих ст. 56 i 60 КК Украєни.
Карауться диверсiя позбавленням волi на строк вiд де-
IТИ до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна або смерт-
>ю карою з конфiскацiую майна.
1.6. Посягання на зовнiшню безпеку Украєни
На зовнiшню безпеку Украєни посягають злочини, перед-
баченi ст. 59 КК Украєни - посягання на життя представни-
ка iноземноє держави та ст. 63 КК Украєни - пропаганда
вiйни, а також найманство - ст. 63 КК Украєни.
Посягання на життя представника iноземноє держави
(ст. 59 КК Украєни) - це терористичний акт проти пред-
ставника iноземноє держави. Потерпiлими вiд цього злочи-
ну можуть бути будь-якi офiцiйнi представники будь-якоє
iноземноє держави, що прибули в Украєну для вирiшення
полiтичних, економiчних чи культурних, спортивних та
iнших питань взаумовiдносин мiж державами. Такими не
можуть бути визнанi Iншi iноземцi - туристи, студенти,
пiдприумцi тощо. Посягання на життя таких iноземцiв
утворюу злочин проти особи. Закiнченим дiяння вважауться
з моменту вчинення дiй, що були спрямованi на позбавлен-
ня життя офiцiйного представника iноземноє держави,
тобто у випадках як заподiяння йому смертi, так i у випад-
ках вчинення замаху на позбавлення життя потерпiлого,
Субуктивна сторона злочину, передбаченого ст. 59 КК
Украєни, характеризууться умислом. Причому умислом
лише прямим, оскiльки винний вчинюу терористичний акт
з метою спричинити мiжнароднi ускладнення. Вiдповiдаль-
нiсть за вчинення посягання на офiцiйного представника
iноземноє держави настау незалежно вiд того - чи вдалося
винному досягти такоє мети, чи нi.
Карауться посягання на життя представника iноземноє
держави позбавленням волi на строк вiд десяти до пятнад-
цяти рокiв з конфiскацiую майна чи без такоє або смертною
карою з конфiскацiую майна чи без такоє.
Пропаганда вiйни
Пропагандою вiйни у ст. 63 КК Украєни називаються:
а) публiчнi заклики до агресивноє вiйни i б) публiчнi заклики
до розвязування воунного конфлiкту, тобто заклики до
невизначеного кола осiб з метою схилити єх до агресивноє
вiйни чи воунного конфлiкту.
Злочин, передбачений ст. 63 КК Украєни, мiстить <фор-
мальний> склад злочину - дiяння вважауться закiнченим зло-
чином з моменту проголошення таких закликiв незалежно
вiд єх наслiдкiв.
Пропаганда вiйни вчинюуться умисно, i умисел лише
прямий, оскiльки субукт вчинюу дiяння з метою спровоку-
вати чи викликати агресивну вiйну чи воунний конфлiкт.
Субуктами вiдповiдальностi за ст. 63 КК Украєни у осу-
днi особи, яким на момент вчинення злочину виповнилося
шiстнадцять рокiв.
Пропаганда вiйни карауться позбавленням волi на строк
вiд трьох до восьми рокiв або виправними роботами на
строк до двох рокiв.
Найманство
Найманство як злочин, передбачений ст. 63 КК Украє-
ни, посягау на полiтику невтручання Украєни у внутрiшнi
справи iнших держав як пiдставу єє зовнiшньоє безпеки.
Найманство визнауться злочином у випадках запрошення
чи використання найманцiв для участi у воунних конфлiктах
iнших держав.
i Обуктивну сторону злочину утворюють зазначенi у ст. 63
iКК Украєни дiяння:
а) вербування найманцiв;
б) матерiальне єх забезпечення;
в) навчання з метою використання єх у збройних конф-
лiктах iнших держав;
г) використання найманцiв у збройних конфлiктах або у
поваленнi державноє влади чи порушеннi територiаль-
ноє цiлiсностi iншоє держави.
Для наявностi в дiях особи складу закiнченого злочину
iстатньо вчинення нею одного iз зазначених в ст. 63 КК
Краєни дiянь.
Субуктивно цей злочин вчинюуться умисно, умисел
ямий - субукт дiу з метою використання найманцiв для
повалення державноє влади або порушення територiальноє
цiлiсностi держави.
Суб.укго>>зло<аiнУєПередбаченогост. 63 КК Украєни, у
осуднаоообаякадосягдаiб-рiчноговiку.
За ч. 2 ст.єбЗ КК Украєни вiдповiдають громадяни Украє-
ни - безпосереднi учасники (найманцi) збройних конфлiктiв
iнших держав, якi без вiдповiдного; дозволу органiв двiцйкав-
ноє влади Украєни взяли участь у таких конфлiктах за мате-
рiальнувинагороду.,.. : - -. -
КарвстьсянйЙмайство заiч. Iст.63.дККУI]яатииє?збав-
ясшiям воньна сяроквiдлфмєвдR десяти рокiв> а н.г2<я. 63
КК Украєни - позбавленням водi на строк вiд хщ до два-
ааддятирокiв.".-- -. - " . . .-
,>-i .лi;..
2.ШШI ЗЛОЧИНИ ПОТИ ДЕРЖАВИ
, 2Дi Змальцахаракщ>и<да(каiнIXIiЕ)Е здочiiиi> <
;..:,. " .ире?щ.держа>и." -.-. -,-.-:.:.- ... ..- . .
ЦУУi.";.1.IЬє"КI: .";.. "i . г". \. - . ., :. .. :..
.Дiвнюшюс. злоi>в нроiщдержавивiдаесенiрiзноАсанiтнi
дiядня, що посягають на засади державiюго управлiння у
сферi головних галузей ~ громадськоє безпеки, обороноздет-
ностi, фiнансове-кредiєтноЄ системи, нацюнальноє рiбностi
громадян тощо. Це дуже рiзноманiтнi злочини, якi не -
ють одного, спiльного обукта посягання. Обуднуу єх
спрямованiсть на заподiяння тяжкоє шкоди у рiзних сферах
державного управлiння, яке (управлiння) i виступау єх ро-
довим обуктом посягання. За законодавчою конструкцiую
бiльшiсть iнших злочинiв проти держави мiстять так званi
<формальнi> склади злочинiв - вони вважаються закiнче-
ними незалежно вiд настання злочинних наслiдкiв. Деякi з
них, наприклад, масовi безпорядки (ст. 71 КК Украєни),
порушення правил безпеки руху та експлуатацiє транспорту
(ст. 77 КК Украєни), пошкодження шляхiв сполучення i
транспортних засобiв (ст. 78 КК Украєни), пошкодження
обуктiв магiстральних газо- та нафтопродуктопроводiв
(ст. 78 КК Украєни) мiстять так званi <матерiальнi> склади
злочину - вони вважаються закiнченими лише з моменту
настання злочинних наслiдкiв.
Субуктивна сторона iнших державних злочинiв також
рiзна. Деякi з них, наприклад, передбаченi ст. 66, 69,70,71,
72, 73, 74, 79, 80 КК Украєни, вчинюються лише умисно,
окремi можуть бути вчиненi як умисно, так.i необережно, на-
приклад, передбаченi ст. 67, 68, 76 КК Украєни; а дедкi.лише
необережно, наприклад, передбаченi ст,:68,77 КК Украєни.
Вiд особливо небезпечних злочинiв протаю держави iншi
злочини; проти держави вцфiзнякдьс> роледним даном обук-
том посягання: i вiдруздiстю-антиукраєнською дмети - мети за-
подiяння шкоди деряiаввдмiiПФрам Уiфгцнii,аленим
ставподтамiцих здочєЯiiв протидержави яакi групи:
1. Посягання на нацiональну рiвнiсть громадян- ст. 66
.єЖУкраєнц..- . .-.,.-".::/.:./ -- .
2..По<;яганняна оборопоздоєнiсть Украєни -7.дт,67, 68,
. 6872,73,фад,;.,..-..,.. ."..
3. Посягання на суверенiтет Украєни - ст.75i76 КК
... Уєта. -..- -. .- . - ...-
i, 4. Пiганiн> засади гроiлад<єє>коє безпеки,- ст-,9,
" 71Л7,778ЄаК.украЄни. ,.;. .
5. Посягання .на заради господарськоє могутностi Украє-
ни-ст. 70,70, 79,80 i 80 ККУкраєни, . .,
22. Посягання на нацiональну рiвнiсть громадян
Украєни
д_
Порушення рiвноправностi громадян залежно вiд єх
ковоє, нацiональноє приналежностi чи ставлення
> релiгiє
iочин, передбачений ст. 66 КК Украєни, посягау на рiвно-
iнiсть громадян Украєни незалежно вiд єх раси, нацiє чи
iнституцiя Украєни закрiплюу (ст. 24 Консiтпуцiє Украє-
Ьнiсть усiх громадян Украєни перед Законом, рiвнiсть
53
єх конституцiйних прав i свобод. <Не може бути обмежень
за ознаками раси, кольору шкiри, полiтичних, релiгiйних та
iнших переконань, статi, етнiчного та соцiального поход-
ження, майнового стану, мiсця проживання, за мовними та
iншими ознаками> (ч. 2 ст. 24 Конституцiє Украєни).
Стаття 66 Кримiнального кодексу Украєни захищау рiв-
ноправнiсть громадян, що закрiплена Конституцiую Украє-
ни, як засаду внутрiшньоє безпеки держави.
Обуктивно дiяння, передбаченi ст. 66 КК Украєни, про-
являються у таких формах:

Коржанський М.И. - Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) => читать онлайн электронную книгу дальше


Было бы отлично, чтобы книга Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) автора Коржанський М.И. дала бы вам то, что вы хотите!
Если так получится, тогда можно порекомендовать эту книгу Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) своим друзьям, проставив гиперссылку на данную страницу с книгой: Коржанський М.И. - Кримiнальне право Украiни (Особлива частина).
Ключевые слова страницы: Кримiнальне право Украiни (Особлива частина); Коржанський М.И., скачать, бесплатно, читать, книга, электронная, онлайн
 Сид Холли - 03. Дорога скорби